Загадкові тарифи

Кого б з посади міністра ЖКХ не звільняли, кого б не призначали, скільки б не говорили про прозорість тарифів, ще довго тупцюватимемося на одному місці – реформи не буде, однакових тарифів також. Причина одна, і не лише у сфері житлово-комунальній. Немає відповідальності за прийняті рішення, немає відповідальності за вчинені дії.

Ось лише один яскравий приклад, який говорить сам за себе.

Давайте згадаємо 2004 рік, коли Іван Плачков, колишній гендиректор ПАТ «Київенерго», обіцяв, що в найближчі три роки компанія забезпечить лічильниками тепла всі будинки столиці. Відповідна програма фінансувалася за рахунок 3% надбавки до тарифів і частини кредиту Світового банку, який освоювала компанія «Київенерго». Але станом на початок 2011 р. в Києві було забезпечено теплолічильниками трохи більше 20% будинків. Хто сьогодні запитав, куди поділася і 3% надбавка, і кредитні кошти? Хто нестиме відповідальність за те, що лічильників досі немає? А там, де вони навіть є, то вони не всі ведені в експлуатацію. Або там, де вони є, не завжди за ними мешканці будинку сплачують.

Щоправда, Київське відділення Антимонопольного комітету навіть оштрафувало ПАТ «Київенерго» на 12 тис. грн. за зловживання монопольним становищем. Було встановлено, що компанія тривалий час не приймала прилади обліку теплової енергії в житловому фонді Деснянського району Києва на комерційний облік. У зв'язку з цим не проводилися розрахунки за постачання теплової енергії на основі показань лічильників. Компанія порушення визнала й пообіцяла сплатити штраф до держбюджету.

Це було 2004. На дворі 2011 і знову ми про тарифи, і знову про борги в цій сфері. А вони й далі збільшуватимуться, адже до поки кожна людина не буде розуміти, за що платить, куди і кому, доти й не варто закликати до прояву свідомості щодо вчасної оплати за недоотримані комунальні послуги.

І які б кардинальні зміни не пропонувала влада, скажімо термінову заміну ЖЕКів на ОСББ, на управлінські компанії, ладу у сфері ЖКХ не чекати. Тарифи ростуть, але більш ніж певна, сьогодні сам Міністр не знає повної формули їх складової.

Як висновок звучить запитання – що ж робити? Впевнена лише в одному – не нарощувати борги, адже не далекий той час, коли через них і квартири можна буде позбутися…

Щиро ваша

Тетяна Шальман