Мова навіть не про політичні аспекти, мова про наше споживацьке життя. Вірніше – про підпорядкованість тих структур, які покликані захищати споживачів.
В той час, коли у Європі інтереси споживачів вбачають через призму охорони здоров’я, то у нас дещо навпаки. Наприклад, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів підпорядковують Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Дивно, чим керувався той, хто запропонував саме такий підхід до цього питання, але це більше схоже на українську приказку: «Поставити вовка овець пасти».
Таке адміністративне структурування покладає, власне, на самих споживачів тяжку, проте посильну ношу: перш ніж купувати, особливо продукти харчування – знати все про них, про їхні корисні властивості, а якщо таких нема – тоді варто переконатися, чи шкоди вони не принесуть. Доречно тут згадати ще одну народну мудрість: «Є їжа, яку їмо ми, є їжа, яка їсть нас».
То ж чи не краще було б досвід Європи перейняти – об’єднати зусилля Держспоживінспекції та Міністерства охорони здоров’я, щоб і «вівці цілі були, і вовки ситі».
Щиро ваша,
Тетяна Шальман
Немає коментарів:
Дописати коментар